Тема:  Види швейних виробів. Конструкційні матеріали і їх вибір . Будова тканини.

Мета: ознайомлення учнів  з видами текстильних волокон, їхніми властивостями, з процесом виробництва тканини; навчити визначати нитки основи і піткання, лицьовий та виворітний боки; розвивати увагу, спостережливість; виховувати основи культури праці.

Інструменти та матеріали : зразки тканин, ножиці, креслярське приладдя, ілюстрації виробів.

Тип уроку : засвоєння нових знань.

                                                                                              Просто знати - ще не все ,

                                                                                                      Знання потрібно використовувати.

                                                                                                                                                                            Гете.

                                                                     Хід уроку

I.             Організаційна частина

1.            Перевірка наявності учнів на уроці.

2.            Підготовка учнів до уроку.

II.            Повторення пройденого матеріалу

               Метод «Мікрофон»

-          Які види одягу ви знаєте?

-          Які види білизняних виробів ви знаєте?

Види білизни :постільна, натільна, столова.

Вибираючи готовий виріб, ми враховуємо його якість. Проектуючи виріб, необхідно прагнути того, щоб він відповідав певним вимогам.

III.   Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

                 Якими  повинні бути вимоги до якості виробу?

 Назвіть основні показники якості виробу.

Функціональність  ( можливість практичного застосування ви­робу, правильна конструкція.)

Естетичність  ( красивий і привабливий зовнішній вигляд (від­повідність моді, правильний) підбір колірних рішень, оздоблення, від­повідність одягу віку людини).

Ергономічність     (зручність в експлуатації (простота догляду за виробом тощо). 

Технологічність ( простота виготовлення (правильний вибір спо­собів оздоблення, відсутність непотрібних деталей тощо).

Економічність ( вигідність (невисока ціна за рахунок викорис­тання дешевих матеріалів, низька трудомісткість).

Продемонструвати зразки білизняних виробів або ілюстрації з їх­німи зображеннями, звертаючи увагу учнів на художнє оформлення виробів, колірне рішення у підборі тканини, оздоблення.

              IV.            Мотивація навчальної діяльності

Щоб виготовлений вашими руками той чи інший виріб був функціональним та привабливим,  ви повинні вміти правильно вибирати конструкційні матеріали.

V.           Повідомлення теми, мети та завдань для учнів на урок

Тема. Види конструкційних матеріалів, які застосовуються для виготовлення виробів. Підбір конструкційних матеріалів.

 -       знати про текстильні волокна та їх види. Будову тканини;

-          уміти визначати нитку основи та піткання. Визначати лицьовий і виворітний боки.

VI. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

               Види   конструкційних   матеріалів,   які   застосовуються   для виготовлення виробів.

Конструкційними називаються такі матеріали, які застосовуються для виготовлення різних конструкцій машин, механізмів, будинків, приладів тощо

У повсякденному житті нас оточують речі, виготовлені з різних конструкційних матеріалів. Усі вони мають певні властивості. 

Тканини є одним із видів конструкційних матеріалів і мають певні властивості, які залежать від волокнистого  складу, структури, особливостей їх обробки, про які дізнаємося на уроці.

Світ тканин дуже великий і різноманітний . Їх якість залежить від вихідної сировини , а сировиною для одержання тканин служить волокно.

Волокно - це гнучке , міцне тіло , його довжина набагато більше , ніж поперечний розріз. Волокна, які застосовують для виготовлення тканини, називають текстильними. 

В залежності від походження, волокна поділяються на натуральні та хімічні.

ВОЛОКНА РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

ВОЛОКНА ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

ВОЛОКНА МІНЕРАЛЬНОГО ПОХОДЖЕННЯ

ЛЬОН БАВОВНА КОНОПЛІ КРОПИВА ДЖУТ      КЕНАФ

ВОВНА ТВАРИН  ШОВК

АЗБЕСТ

Представниками хімічних волокон є  капрон, лавсан, нейлон, кримплен.

Гра «Вибери матеріал» (інтерактивна частина уроку)

На екрані проектора дітям пропонуються зображення різних видів одягу й дається завдання обрати відповідний матеріал для його створення (користуючись таблицею). Учитель підводить дітей до висновку, що для людських потреб використовуються різні тканини.

— Які тканини ви запропонували б для пошиття наволочки? Від­повідь обґрунтуйте.

Узагальнюючи відповіді учнів, зробити висновок, що на­волочка належить до білизняних виробів, які необхідно часто прати й прасувати, піддаючи впливові хімічних речовин і високих темпера­тур. Такі умови експлуатації передбачають певні вимоги до тканин, із яких виготовляють білизняні вироби: тканини повинні бути міцними, зносостійкими. Ці властивості притаманні бавовняним і лляним тка­нинам, виготовленим полотняним переплетенням.
3. Поняття про ткацькі переплетення

Тканина виготовляється шляхом переплетення двох ниток (див.рисунок). Нитка, яка йде вздовж тканини, називається ниткою основи, а нитка, що йде впоперек тканини — піткання. З двох боків тканини, уздовж нитки основи, іде пруг, завдяки якому тканина не обсипається.

Переплетення ниток основи й піткання буває різних видів. Найчастіше використовуються прості переплетення:

• полотняне,

• саржеве,

• атласне чи сатинове.

Полотняне переплетення найпростіше та найпоширеніше в текстильній промисловості й використовується у виробництві різноманітних бавовняних тканин. Воно утворюється внаслідок переплетення кожної нитки основи з ниткою піткання.

Робота в групах (інтерактивна частина заняття)

Із запропонованих зразків тканин виберіть тканини, вироблені полотняним переплетенням. Свій вибір обґрунтуйте.

4. Способи визначення напряму ниток у тканині (використовуються зразки тканин)

Нитка, яка іде вздовж  тканини називається ниткою основи, а нитка, що йде упоперек тканини, піткання. . Нитка утоку при повороті огинає крайню нитку основи , а нитки основи по краях розташовані частіше , тому тут виходить більш щільне переплетення.

Під час пошиття виробу необхідно визначити напрям нитки основи, оскільки це враховується під час розкладання викрійок на тканині та розкроювання виробу. Існує кілька способів визначення нитки основи. (Учитель формулює ознаки, демонструючи їх на зразку тканини і залучаючи до роботи учнів.)

Напрям нитки основи й піткання в тканині можна визначити:

• За кромкою (пругом): нитки основи йдуть уздовж пруга тканини.
• За розтягом: тканина розтягується сильніше в напрямі нитки піткання.
• За звуком: у разі різкого розтягування за ниткою основи звук дзвінкий, а за ниткою піткання — глухий.
• За зовнішнім виглядом ниток: нитка основи — тонша й рівніша, а піткання — більш хвиляста, нерівномірна.

5. Лицьовий і виворітний боки тканини

Розповідь учителя супроводжується демонструванням зразків. Тканину, зняту з ткацького верстата, піддають спеціальній обробці: видаляють зайві ворсинки, відбілюють, фарбують у потрібний колір, наносять малюнок. Будь-яка тканина має два боки: лицьовий і виворітний. Кожному видові тканини властиві свої ознаки, за якими можна визначити лицьовий і виворітний боки: • на лицьовому боці малюнок на тканині більш яскравий і виразний, а на виворітному — блідий і розмитий;

• у тканин із ворсом лицьовий бік ворсистий, а виворітний — гладкий;

• у тканин із блиском лицьовий бік блискучий, а виворітний — матовий;

• у гладкофарбованої тканини лицьовий бік більш гладкий, а виворітний — більш ворсистий, має петельки, кінці обірваних ниток.

VІІ. Лабораторно-практична робота

Вступний інструктаж

Учитель наголошує, що під час проведення лабораторних робіт слід дотримуватися правил техніки безпеки.

Поточний інструктаж

Учитель звертає увагу дітей на чіткість та охайність виконання роботи.

1. Визначення лицьового й виворітного боків тканини. Складання колекції тканин

Інструменти й матеріали: зразки тканин, аркуш паперу формату А4, клей, олівець, лінійка, ножиці.

Послідовність виконання

1. Розглянути запропоновані зразки тканин.

2. Вибрати зразок тканини з малюнком.

3. Визначити лицьовий і виворітний боки.

4. Відрізати два шматочки тканини та приклеїти у відповідний стовпчик таблиці.

5. Провести аналогічне дослідження зразків тканин із ворсом, блиском, гладкофарбованої.

6. Заповнити таблицю-звіт про виконану роботу.

 Лицьовий і виворітний боки тканини

2. Визначення ниток основи й піткання в тканині

Інструменти й матеріали: зразки тканин, лупа, олівець, лінійка.

Послідовність виконання

1. Узяти зразок тканини з пругом.

2. Розтягти тканину вздовж і впоперек пруга. Визначити, у якому напрямі тканина розтягується сильніше.

3. Різко розтягнувши тканину, визначити, у якому напрямі ниток звук дзвінкий, а в якому — глухий.

4. Висмикнути нитки основи й піткання та порівняти їх за товщиною, скрученістю.

5. Узяти зразок без пруга, за відомими ознаками визначити напрям ниток основи й піткання.

Цей етап уроку вчитель проводить у формі обговорення результатів практичної роботи. Кілька учнів доповідають про дослідження, обґрунтовуючи свої висновки.

VIIІ. Підсумки уроку

Гра «Блеф-клуб» (проводиться в усній формі). Інтерактивна частина заняття

1. Пруг спрямований уздовж нитки основи.

2. Тканина розтягується сильніше вздовж нитки основи.

3. У разі різкого розтягання тканини за напрямом ниток піткання звук більш дзвінкий.

4. Полотняне переплетення ниток отримують шляхом переплетення нитки основи й піткання через одну.

5. Нитки основи йдуть упоперек тканини.

6. Тканина має три пруги.

7.Тканини полотняного переплетення мають різний ткацький малюнок із двох боків.

8. Тканини полотняного переплетення неміцні, швидко зношу­ються.

ІX.Рефлексія

Бесіда

• Що нового ви дізналися на уроці про волокна та тканини?

• Люди яких професій можуть застосувати ці знання на практиці? (Профорієнтаційна робота)

Учитель оцінює результати лабораторно-практичної роботи та роботи учнів на уроці.

X.            Мотивація оцінок за урок, виставлення їх у журнал та щоденники

XI.          Домашнє завдання

Принести малюнки-шаблони 60 × 80 мм, трафарети, картон для основи формату А4

XII.         Прибирання робочих місць та кабінету обслуговуючої праці

Тема: Моделювання спідниці.

Мета: Ознайомити учнів з прийомами технічного та художнього моделювання спідниці; видами кокеток, складок; формувати вміння застосовувати ці прийоми під час практичної роботи; навчити вирішувати конструкторські завдання на заміну конструктивних елементів у виробах з тканини. Сприяти  розвитку інтересу до кравецького мистецтва; розвивати творчий підхід до моделювання поясних виробів. Виховувати самостійність під час моделювання поясних виробів.

Обладнання та матеріали: лекала викрійок, кольоровий та копіювальний папір, ножиці, клей, креслення спідниці, зразки спідниць, виконаних учнями, журнали мод.

Наочні посібники:  комп'ютер та мультимедійний проектор, презентація.

Міжпредметні зв’язки: креслення, геометрія, образотворче мистецтво, історія.

Тип уроку: формування навичок і вмінь, творче застосування їх на практиці.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.        Які види швейних виробів належать до поясних?

Відповідь – брюки, шорти, спідниця.

2.        Як поділяють спідниці за силуетом?

Відповідь – розширені до низу, трапецієвидні, завужені до низу, прямі.

3.        Як поділяють спідниці за кроєм?

Відповідь – прямі, конічні, клинові.

4.        Які мірки необхідно зняти для побудови креслення прямої спідниці?

Відповідь – півобхват стегон, півобхват талії,  довжина виробу.

5.        Назвіть основні конструктивні лінії  базисної сітки прямої спідниці.

Відповідь – лінія талії, лінія стегон, лінія низу, лінія  середини переднього полотнища, лінія середини заднього полотнища , лінія бокового зрізу.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Мистецтво шиття – одне із давніх і найнеобхідніших. Воно, як і будь-яке рукоділля, у всі часи славилось майстрами. В наш час виробництво одягу – це потужна індустрія, яка покликана служити і побутовим потребам, і естетичним запитам людини.

         Виховувати в собі художника, «навчитись бачити» - моделювати ескізи лише тобі притаманного елемента одягу – чи можливо це? Одним це дано природою, а іншим – ні. Але навчитися цього можна. Яким чином? По-перше, треба хотіти; по-друге – нагромаджувати знання, по-третє, до всіх старих і нових знань підходити творчо – порівнювати, відбирати. По-четверте – працювати багато, не покладаючи рук. Можливо, перші спроби «домашньої кравчині» будуть коштувати вам зіпсованого шматка ситцю, а заодно і настрою, але далі ви будете окрилені набутими навичками та знаннями. Не помиляється лише той, хто нічого не робить.

ІV. Вивчення нового матеріалу

          Моделювання є початковою стадією виготовлення виробу, під час якого враховується призначення одягу, фігура людини, колір, малюнок тканини та крій.  Процес розробки моделі відповідно до ескізу називається моделюванням.

    Художнє моделювання – це процес створення певного зразка фасону моделі, під час якого враховуються призначення одягу, фігура людини, колір, малюнок тканини. Виконують цю роботу художники – модельєри.

      Наступний етап – це конструювання, під час якого розробляють базові креслення деталей виробу.

       Останній етап – технічне моделювання – процес нанесення нових фасонів одягу за малюнком художника – модельєра або за фотографією з журналу мод на базисну конструкцію. Виконують модельєри – конструктори.

  (Учні замальовують схему)

  .Основні етапи моделювання.( схема 1)

Наш урок присвячений технічному моделюванню.

      Основними методами розробки фасону за допомогою викрійки основи двошовної спідниці є: 

1.      Розрізання викрійки спідниці від низу до верху виточки і розсування деталей на потрібну для певної моделі ширину для утворення складки.

2.      Закривання виточки для розширення нижньої частини спіднички або внаслідок підрізання згідно з моделлю.

3.      Розрізання викрійки у поперечному напрямку для утворення кокетки.

V.ПРАКТИЧНА РОБОТА.

  Моделювання спідниці на основі прямої спідниці.

Техніка безпеки з ножицями ( учні розповідають)

     Вступний Інструктаж.

1)підготувати шаблони викрійки основи двошовної спідниці (прямої) у М 1:4;

2)нанести на шаблони лінії фасону певної моделі;

3)зробити розкладу викрійки за новим фасоном – розрізати, розсунути і закріпити деталі викрійки.

1.Моделювання спідниці розширеної донизу за рахунок виточок ( інст..к.№1)

2.Моделювання спідниці на кокетці ( інст..к. №2)

3.Моделювання спідниці з рельєфними  швами (інст..к.№3)

4.Учні моделюють та виконують розкладку обраного фасону спідниці самостійно (інст. к.)

VІ. РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ТКАНИНИ, НЕОБХІДНОЇ ДЛЯ ПОШИТТЯ ВИРОБУ.

   Витрати тканини на спідницю залежить від фасону, ширини та оздоблення тканини. Найпростіший: розрахунок для прямих спідниць виконують за формулою:

               Дв + 10см на обробку (1)

(при ширині тканини 140 см)

         Для конічних спідниці існує інша формула:

              Дв + От + 5см                 (2)

От – радіус лінії талії

Якщо ширина тканини 80 – 90 см, то формули (1), (2) множаться на 2.

Ділова гра

Кожна команда отримала завдання розрахувати кількість тканини для пошиття спідниці згідно своїх мірок і два представника  кожної команди повинні розіграти сценку «Продавець та покупець  у відділі тканин» 

VIІ. Профорієнтація.

Художники-модельєри - люди творчої професії, покликані роботи одяг для людей кращим, допомогти людині знайти свій образ, підкреслити свою індивідуальність.

Художник-модельєр повинен мати глибокі знання в галузі художньої культури, володіти просторовою уявою, вільним професійним малюнком, навичками ескізного, графічного висловлювання задумок та ідей. Крім того, він повинен мати художній та естетичний смаки, почуття гармонії, творчу уяву. Дуже важлива для модельєра розвинута фантазія. Він повинен бути компетентним щодо нових напрямків моди, кольорових сполучень тощо. Що стосується закрійника, то він, крім того, повинен уміти коректно, не нав'язуючи своєї думки, допомогти вибрати фасон з урахуванням властивостей тканини, призначення одягу, особливостей фігури і навіть віку замовника.

Вчитель. Яких ви знаєте художників-модельєрів? Лілія Пустовіт, Андре Тан, Оксана Караванська, Ірина Каравай, Роксолана Богуцька.

Випереджальне завдання. Відомі українські дизайнери одягу. (виступи учениць)

Лілія Пустовіт розробляє колекції одягу, які продаються в магазинах Лондона, Токіо, Сеула, Москви, Санкт-Петербурга та Києва. З 2008 року Лілію Пустовіт обрано головою Експертного комітету Української ради моди. (слайд).

Андре Тан. Колекції його одягу представлено не лише в Україні, а й на тижнях в Росії, Німеччині, Латвії, Бахрейні, Китаї. Німецькі критики моди визнали Андре Тана найкращим молодим брендом, який створює жіночий одяг. (слайд)

Оксана Караванська – одна з найвідоміших дизайнерів в Україні. Її покази завжди яскраві та феєричні, а колекції – модні та абсолютно непередбачувані. Дизайнерка є членом Українського синдикату моди. (слайд ).

Ірина Каравай. Одяг та аксесуари від Ірини Каравай відкривають неповторний образний світ, необмежені можливості для фантазії та пошуку унікальних комбінацій авторських ідей і народних традицій, сучасності та історії. (слайд )

Роксолана Богуцька має безліч незмінних шанувальників. Її стиль – це поєднання елегантної розкоші та сміливої сучасності, дивовижна суміш українських етнічних мотивів і сучасних модних тенденцій. (слайд )

VIII. Підбиття підсумків заняття, виставлення оцінок.

IX.  Домашнє завдання. Принести тканину та робочу коробку.

З природою живи

у дружбі

Екологічний

тренінг-подорож

Мета. Збагатити знання дітей про лікарські дерева України. Ознайомити з народними традиціями лікування рослинами і показати відображення цієї теми в легендах прикметах, прислів’ях. Розвивати пізнавальні інтереси учнів. Виховувати бережливе ставлення до рослин, любов до рідного краю.

Обладнання: кольорові ілюстрації, гербарії, книги, картки з назвам дерев, картки – схеми для гри “Поле чудес”      

І. Вступне слово вчителя.

●      Діти, сьогодні ми проведемо екологічний тренінг –подорож. Під час подорожі будемо працювати слухати , гратися, відгадувати і лікуватися. А помандруємо ми лісовою стежинкою з дідусем Лісовичком. Подорожуючи від зупинки до зупинки, ви дізнаєтеся про лікувальні властивості дерев нашого краю, ознайомитеся з народними легендами. Закріпимо правила поведінки в природі .А під час подорожі на вас чекають такі зупинки:

1. “Лікарські дерева України”.

2. “Що росте у лісовому домі”.

3. “З природою живи у дружбі”.

4. “Гра “Поле чудес”.

5. “Впізнай мене”.

6.“Музей природи”.

7. “Буду я природі другом “.

8. “Фіточай”

ІІ. Лісовичок. Перша зупинка “Лікарські дерева України”.            Кросворд “Лікарські дерева України”.

1) Який кущ є символом українського народу і водночас лікарською рослиною? (Калина).

2) Яке дерево-лікар дало назву літньому місяцеві? (Липа).

3)Яке дерево застосовується в народній медицині повністю? (Сосна).

4)Яке дерево, найбільш оспіване Т.Г.Шевченком, є символом України та оберегом рідного дому, має великі лікувальні властивості? (Верба).

5)Яке білокоре дерево найраніше розпочинає весняний сокорух? (Береза).

6)Яке дерево має лікувальні властивості, його плоди схожі на гриби? (Дуб).

2.Розповідь про березу.

           У сиву давнину слов’яни як і тепер, поділяли рік на дванадцять місяців. Але починався він не січнем, а березнем.                                            Пробуджувалася природа, саме час у поле збиратися, до сівби готуватися. Так чим же це не початок життя? Чим не початок нового року?              Берези одні з перших дерев, а подекуди й перші, надягали зелене вбрання. Тому й місяць ,що починав рік, називався  березозіль. Українська мова зберегла давню назву. Здавна це дерево шанують  люди. Білокора красуня! Береза стала символом чистоти, невинності та ніжності. Вона оспівана в піснях, прославлена в живописі.                                                            Народна та наукова медицина широко використовує настій з бруньок та листків.  Свіжі листки допомагають  при ревматизмі, заспокоюють біль у забитих місцях. Настоєм листків змазують уражені місця при хворобах шкіри, миють голову, щоб зменшити випадання волосся.                                             Дуже корисний і березовий сік. Він містить цукор, вітаміни і яблучну кислоту. З нього роблять прохолодний напій. Та коли вже мова пішла про березовий сік, то, зауважимо, що його можна брати лише на ділянках, призначених для вирубування. Отвір у стовбурі потім заліпити воском, фарбою або глиною, бо у відкриті рани може потрапити інфекція.

– Діти, може хтось із вас знає про березу вірші, загадки, пісні або прислів’я? (Відповіді дітей. Учениця читає вірш “Берізонько, берізонько).

Берізонько, берізонько, ти мавко лісова.

Зелені твої кіски вітрисько розвіва.

Стоїш ти при дорозі у травах і кущах

І білі твої ноги все миєш на дощах.

Прошу вас, із берези ви соку не точіть.

Ви краще їй сестричку зелену посадіть.

Ви краще їй шпаківню поставте на гілках,       

Щоб прилітав до неї друг лісу, добрий птах.

ІІІ.  Лісовичок. Друга зупинка  ”Що росте у лісовому домі?”

 1.Відгадування  загадок про дерева.

Голки має коротенькі.

Всім знайомі ці гілки

Й шишки довгі , мов свічки. (Ялинка).

Білокрилий, наче птах,

І оспіваний в піснях,

Дрібне листячко на нім,

Що й казати - гарний дім! (Береза).

Я не груша, і не слива,

Але кажуть що, вродлива.

Я стою у срібнім листі,

У червоному намисті. (Калина).

Всі пани скинули жупани,

А один пан не скинув жупан. (Листяні дерева і хвойне).

Літом виростає,

А осінню опадає.(Листя).

На дереві народився в кожусі,

Кожух розірвався, і я на землю впав. (Каштан).

Батько тисячі синів має,

Кожному мисочку справляє.(Дуб, жолуді).

На дереві гойдається,

Жупан колючий має,

На літо одягається,

А восени скидає.(Каштан).

Відгадай, як звать наш дім,

Все про нього розповім.

Стовбур жовтий , мов янтар,

Досягає стеля хмар,

І колючі, й довгі, й тонкі

На гілках зелені голки,

Шишок безліч…та маленькі,

І не довгі, а кругленькі. (Сосна).

Я – гарний колючий кущ, на якому в травні з’являються рожеві пахучі квіточки, які перетворюються на ягідки. А використовують їх при захворюванні нирок, стравоходу. (Шипшина)

2. Розповідь про вербу. А знаєте ви, що це за гілочка? Це гілочка верби. Верба дарує багато корисного, вона позначає, де вода на землі.

Криницю копали під цим деревом. Верба - природній фільтр. Ось чому раніше брали воду під вербою, та й риба ловилась краще, бо любить чисту воду. Верба дуже цілюща, використовують кору, гілки. Настій кори понижує температуру, застосовується при ревматизмі, застуді, головному болю, розладах шлунка. А ще про вербу складено багато пісень та віршів.  Верба - це дерево - символ в Україні.                                                 

Легенда про вербу , калину та журавлика.

     Напали на нашу землю вороги, спалили село, отруїли криниці. Залишилося тільки кілька стареньких  хат. В одній хаті жила жінка з двома дітками. Не знали вони, що вода в криниці отруєна.                              Вийшла з хати дівчинка Наталочка. Була вона дуже красива, мала довгі коси, на шийці носила намисто з коралів. Набрала дівчинка у відро води та й напилася. Але не змогла отрута вбити дівчинку. Сталося диво. Перетворилася Наталочка на красивий кущ, а її намисто – на червоні ягоди.              З того часу коло криниці й росте калина.                                                      Вийшов з хати хлопчик Іванко. А був він стрункий та вродливий, носив сірий полотняний  одяг. Напився хлопчик води та й перетворився на журавлика. З того часу воду з криниць дістають «журавлі».                                  Вийшла з хати мати. Побачила, яке лихо сталося з дітьми, -  завмерла з горя та й перетворилася на сріблясту вербу.                                                         З того часу біля криниць стоїть срібляста вербичка-мати  коло своєї доньки-калини та  синочка-журавля. Всі разом вони оберігають криницю від забруднення.

ІV. Лісовичок. Третя зупинка “З природою живи у дружбі”.

Конкурс прислів’їв про дерева.

V. Лісовичок. Четверта зупинка. Гра “Поле чудес”.

Весною це дерево стоїть у пишному цвітінні, наче все у білій піні, святкове. І запах його квітів відчутний здалека. Шкода лише, що саме заради квітів люди ламають його гілки, калічать.      

 (Ч  е  р  е  м  х  а).

Часто  люди називають це дерево “солодким”. Ні, цукерки на ньому не ростуть, але подивись уважно, як багато бджілок ласують солодким нектаром з його квітів, а  у вулику той нектар перетвориться на запашний солодкий  мед. Нарви обережно квіток з цього дерева і завари, як чай.

 (Л  и  п  а).

Приклади руку влітку до стовбура цього дерева. Він прохолодний, навіть під гарячим сонцем. Це єдине дерево з білою корою, яка не нагрівається на сонці.

(Б е  р  е  з  а).                                                   

“Патріарх лісів“, ”могутній велет”– так часто називають це дерево, бо й справді ,в лісі воно здається найсильнішим. Крім того, що це дерево-богатир, воно ще й дерево-довгожитель.  

(Д  у  б ).

Станьмо під крону липи ,клена, дуба і почуємо, як шелестять листочки, вітерець поміж них заплутався, і вони легенько стукають одне об одне. А під цим деревом не шелест, а шум, бо вітер розхитує гілочки, і листочки розсікають повітря.                                                                                                        Яке ж дерево шумить?  

(С  о  с  н  а  ).    

Там, де в  лісі є озерце,  ростуть високі й розлогі дерева. Аж схиляються до води. Ніби хочуть помилуватися, які ж то гарні золоті пухнасті “котики” прикрасили їх рано – навесні! Он, майже на кожному з них і бджілка сидить , золотавий пилок збирає, бо ще ж квітів немає. Яке дерево квітує так рано?

( В  е  р  б  а  ).

                1.Розповідь про липу.                                                                                                                                              Липа – чудовий літній медонос, найулюбленіше дерево бджіл. Вони наче забувають про інші квіти, всі прямують туди, де жовтіють джерельця смачного нектару. Хто не чув про чудовий липовий мед? Липовий мед вважається найсмачнішим, найкориснішим. Через багаті медові врожаї називають липу “медоносним деревом”. Майже 800 кг меду збирають бджоли з одного гектара липових насаджень. Але, мабуть, найважливіше призначення  липи - медичне. Липовий чай, настояний на суцвіттях,  – дуже давні, дуже поширені й улюблені народні ліки від різних хвороб. Столова ложка висушених квітів, запарених у склянці окропу, – чудовий засіб проти нежитю. Липовий цвіт – чи не найкращий потогінний засіб. Настій з нього має ще й бактерицидні властивості.

2.Легенда про липу.

Жила собі козачка Горпина і мала вона двох синів. Ніби від серця їх відривала, виряджаючи на Січ.                                                                               – Дуже гірко мені виряджати вас, але йдете ви на святе діло - боронити нашу землю. Не осоромте ні пам’яті батька, що загинув, ні землі, яка вас зростила. Щоб пам’ять про вас лишилась, посадіть поруч з батьковою ви по липці, я буду приходити до них і молитися за вас. Коли будуть в’янути листочки, то знатиму, що важко вам, коли пробиватиметься сік із котроїсь з них, знатиму, що ранений один із вас, як стануть всихати, знатиму, немає вас на світі. Поливатиму сльозами їх своїми, щоб ожили. Скільки посаджено лип, скільки хоробрих мужів пішло на війну.                                                                          Приготувала я вам торбинку цвіту з батьківської липи. Чи застуда, чи ще якась хвороба, у пригоді стане липовий цвіт. Під липою нікого ще не вбило грозою. Заварений липовий цвіт допоможе  від застуди,  головного болю, нерви заспокоїть, вгамує біль у животі . Присядемо під батьківським деревом і в дорогу, діти… Подякували сини та й поїхали       .                 

VІ. Лісовичок. П’ята зупинка “Впізнай мене”.

1.       Конкурс знавців дерев.

За  гербаріями листків впізнати дерево.

2.       Розповідь про дуба.

Дуб – могутнє, довговічне дерево. 300-500 років – вік поважний, але далеко не межа. Довгожителів серед дубів чимало. Понад 800 років стоїть могутній у Запоріжжі біля селища Верхня Хортиця. За легендою, під цим дубом запорожці писали свій знаменитий лист до турецького султана, а Богдан Хмельницький відпочивав під його розлогою кроною. Понад 1000 років дубові, що росте поблизу хутора Буда на Черкащині. Досі шумлять у селі Будищі Звенигородського району віти велетенського дуба, у дуплі якого, за переказами, Тарас ховав свої малюнки і який в народі називають Шевченковим. З жолудів дуба давня людина пекла хліб . При розкопках в Україні у селищах, вік яких перевищує 5000 років, археологи знайшли піч, де збереглися відбитків жолудів у глині. Звідси і повага до дуба, його слава. У жолудях багато крохмалю, а жиру - як у доброму молоці. Уже давно помічено, що повітря дубових гаїв гарно впливає на тих, у кого підвищений тиск. Отже, відпочинок під кроною дуба - це добрі ліки. Відвари кори дуба допомагають при запаленнях ясен, ангінах та опіках, при отруєнні солями важких металів

VІІ.   Лісовичок. Шоста зупинка “Музей природи”.

 1. Цікава екологічна інформація.

Береза випаровує за день 6 відер води, дуб - 6, екваліпт - 40.                      Над лісами випадає на 3% дощів більше, ніж над ланами.                                   За 1 год 1 га лісу поглинає 2 кг вуглецю, це те, що видихають за

цей час 200 осіб (ліс при цьому виділяє 2 кг кисню).

          Людині потрібно 960 л кисню на добу; стільки виділяє його 5дерев. Крилате насіння берези може відлетіти від материнської рослини на 6 км , насіння ялини – на 2,4 км, клена – 0,69 км, ясена – 0,02 км.                            1 т макулатури  рятує від вирубування 0,4 га лісу середнього віку; 20 кг макулатури зберігають одне дерево.                                                           Блискавка: із 100 ударів випадає на дуб – 54, тополю – 25, ялину – 10, сосну – 6, бук – 3 , липу – 2  ,акацію – 4

        1.Легенда про бузину .                                                                                     Жив  старий – престарий чоловік. Жив самітньо. Мав тільки одного-єдиного сусіда-бузька на стрісі своєї хати. Бузько жив із своєю бузьчихою. Вони виводили троє-четверо бузьченят і вчили їх літати. Одного разу молоде бузьченя, не розрахувавши своїх ще слабких сил, упало в глибоку прірву, зламало собі ніжку і крило пошкодило. Бачив те нещастя старий чоловік .Підібрав зраненого птаха і приніс його до себе. Місяць виховував його, а коли ніжки і крило зовсім зажили, виніс і відпустив до пташиної родини, яка вітала його радісним  клекотанням. Восени полинули бузьки в далекий вирій. Минула зима. А коли повіяли теплі  весняні вітри, повернулися знову до хатини старого. Той, якого врятував  він  від загибелі, і його молода бузьчиха. І кожне з них принесло у дзьобі по зернині. Поклали зернята на долоню старому, і зрозумів він, що не прості то зерна, а чарівні. Оту зернину, що приніс бузько, посадив старий біля самої хати, а ту, що принесла бузьчиха, - над кручею. Поливав їх водою з джерела. І зросли з тих зернят небачені тут кущі. Зацвіли вони в травневу пору пахучими квітами. Бузьків кущ фіолетовими кетягами, а бузьчишин – білими, схожими на парасольки, суцвіттями. Тоді й назвав вдячний чоловік бузьків кущ бузком, а бузьчишин - бузиною. Бузок веселив зір своїм цвітом, а бузина дарувала старому цілющі ліки від багатьох хвороб.

VІІІ. Лісовичок. Сьома зупинка “Буду я природі другом”.

Конкурс на кращий вірш про дерево.

ІХ. Лісовичок. Восьма  зупинка” Фіточай”.

Х. Підсумок.

                    Ліс любити, синку,  треба   

                   Не лише за тінь, росу.

                   Не тому, що він для тебе

                        Дарував свою красу.

                            Ліс – багатство, слава краю

                              Він могутній, мов живий.

                            Він од посух заступає

                            Лан широкий степовий...              

                   Ліс – то сила для людини,

                   Ліс – окраса всіх країн...

                   Ліс безсмертний!

                   Але ж люди берегти повинні ліс!

МІСЯЦЬ — СУПУТНИК ЗЕМЛІ. СОНЯЧНІ ТА МІСЯЧНІ ЗАТЕМНЕННЯ

Немов втрачена дитяча кулька, у темному небі спливає Місяць...

Е. Асадов

Мета

□         навчальна: ознайомити учнів з природним супутником Землі, його впливом на Землю, фазами Місяця, та їхніми змінами, причинами сонячного та місячного затемнення;

□         розвивальна: формувати науковий світогляд, творче мислення, про-довжити формувати вміння працювати з різноманітними джерелами знань, застосовувати набуті знання в повсякденному житті, розвивати допитливість;

□         виховна: виховувати естетичний смак, взаємодопомогу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атлас, карта півкуль Місяця, схема «Фази Місяця», підручник, таблиці, фото, слайди, малюнки, зошити, відеоматеріали з Інтернет- ресурсів.

Очікувані результати: учні ознайомляться з особливостями природного супутника Землі, його впливом на Землю, навчаться розрізняти фази Місяця, зрозуміють, чому відбуваються сонячні і місячні затемнення.

= ХІД УРОКУ           =

I.         ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.        ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

▼ Які обертальні рухи здійснює Земля?

▼ У якому напрямку обертається Земля навколо своєї осі?

▼Чому  ми не помічаємо , що наша Земля обертається?

▼ За який час Земля робить один оберт навколо своєї осі?

▼  Як називається шлях руху кожної планети?

▼ Від чого залежить тривалість року на планеті?

▼ 3 чим пов’язана тривалість доби на планеті?

▼ Що таке вісь обертання?

▼ Завдяки чому відбуваються зміни пір року?

▼ Коли найдовший день на Північній півкулі?(22червня)

▼ Коли найкоротший день на Північній півкулі?(22 грудня день зимового сонцестояння)

▼ Коли день дорівнює ночі?(21 березня та 23вересня весн. І осін. Рівнодення)

III.       МОТИВАЦІЯ НАВЧАЯЬНОЇТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Дата і тема уроку сл..№2,3,4,5,6.

Учитель. На нічному небі ми звикли бачити Місяць. Скільки чудових слів про нього написано поетами, скільки художників зобразили його на своїх полотнах. Багато приказок та прикмет склав та передав в усній народній творчості український народ про Місяць. Сучасна космонавтика досягла неабияких успіхів у вивченні та дослідженні природного супутника Землі. Тож познайомимося ближче з цим загадковим небесним тілом.

IV.       АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 Прийом «Проблемне питання» сл№6

▼ До планет якої групи належить Земля?

▼ Чи має вона супутники?

▼ Що таке супутник?

▼ Чому Місяць так добре видно з Землі , як і Сонце?

▼ Завдяки чому світиться Місяць?

▼ Чому ми не можемо віднести Місяць ні до планет ні до зірок?

Відео.сл№7

Місяць перебуває на відстані 384 400 км від Землі,  швидкий потяг подолав би цю відстань  приблизно за п’ять місяців, а ракета – дві доби . Для порівняння Місяць знаходиться приблизно у 400 разів ближче, ніж Сонце, зауважимо ,що цю відстань швидкий потяг би подолав за 165 років. Порівняно із Землею маса Місяця менша приблизно у 81 раз, радіус менший майже у 4 рази. Місяць — холодне ,але яскраве небесне тіло,тому що відбиває сонячні промені . Місяць повернутий до землі одним і тим самим боком  завдяки тому , що обертається навколо своєї осі  за 27,3 земних діб.

Продовжити речення:

. Порівняно із Землею маса Місяця менша приблизно у ( 81 раз,)

.  радіус менший майже у ( 4 рази)

. Місяць обертається навколо Землі (29,5 діб)

. Місяць обертається навколо своєї осі і день на ньому триває (27,3 земних діб).

Відеозапитання  сл. №8

Повідомлення учнів.

Поверхня Місяця нерівна, там є рівнини, низовини і гори. Низовини видно навіть неозброєним оком у вигляді темних ділянок, їх називають місячними морями. Ґрунт Місяця складається з каміння й пилу, забарвлений у бурий та оранжевий кольори. Води там немає  , немає і повітря. Небо на місяці постійно  чорне бо немає атмосфери, з цієї ж причини температура в день сягає  +100-130 градусів ,а у ночі – 150.

! Як ви думаєте, які звуки ми почуємо на Місяці?

в Дослідження Місяця

Л Випереджальне завдання учнів

З усіх небесних тіл Місяць досліджений найкраще. Поверхню добре видно в телескоп. Ракета летить від Землі до Місяця дві доби. Місяць — єдине небесне тіло, яке багато разів вивчали різні автоматичні станції. 1959 року невидиму з Землі місячну поверхню було сфотографовано радянською автоматичною станцією «Луна-3», а через 6 років інша станція передала на Землю зображення поверхні Місяця. Ще одне значне досягнення було зроблено американськими астронавтами, які побували на Місяці. На Землю було доставлено місячний ґрунт.

Фази Місяця ст.112

 Прийом «Демонстрація»

Учитель. На цій схемі показано основні фази Місяця. Ви звертали увагу на те, що у різні дні Місяць з Землі має різний вигляд: від вузенької скибочки до повного диска, а бувають дні, коли його зовсім на небі не видно. Ми всі звикли до такого явища. Пояснюють це явище зміною освітлення Місяця Сонцем та його рухом  навколо Землі.

П Місячні та сонячні затемнення

А Розповідь учителя з елементами бесіди

Сонячні і місячні затемнення належать до надзвичайно цікавих небесних явищ. Відбуваються вони рідко, але про такі події вчені заздалегідь повідомляють. Затемнення люди спостерігають з поверхні Землі протягом усього свого існування. Але тільки трохи більше століття вони перестали лякатися цих явищ. Сонячне затемнення відбувається вдень, його причиною є Місяць, який на кілька хвилин розташовується між Землею і Сонцем (Сонце — Місяць — Земля) і затуляє його. Краще це явище спостерігати через кольорове або закіптявлене скло.

Місячне затемнення відбувається, коли Земля і Місяць розташовуються в один ряд із Сонцем у такому порядку: Сонце — Земля — Місяць. Місяць потрапляє у тінь Землі.

А Прийом «Показуха»

Виходять шість учнів. Двоє з них — Сонце, двоє — Місяць, двоє — Земля. Перша трійка повинна розташуватися так, щоб відобразити процес місячного затемнення, друга — сонячного.

И Як Місяць впливає на Землю

А Розповідь учителя з елементами бесіди

Під впливом сили тяжіння Місяця рівень води в морях і океанах щодоби періодично то підвищується, то понижується. Цим пояснюються припливи і відпливи.

Помічено, що Місяць також впливає на людину та рослини. Зараз навіть створені місячний посівний календар, місячний календар здоров’я.

VI.       ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

А Прийом «Мікрофон»

▼ Які рухи у космічному просторі здійснює Місяць?

▼ Коли люди побачили другу половину Місяця?

▼       За який період відбувається проходження Місяця по орбіті?

т Скільки триває доба на Місяці?

▼       Від чого залежать фази Місяця?

▼       Чому Місяць називають супутником Землі?

▼       Чому на Місяці не можуть жити рослини і тварини?

▼       Якими способами вивчають Місяць?

▼      Чому Місяць «світить» слабше від Сонця?

А Прийом «Доповни речення»

Місяць — це природний          (супутник) Землі. Він має

форму          (кулі).           Місяць          світить          (відбитим)  від

            (Сонця)        світлом.       З усіх небесних     (тіл)    його

            (досліджено)        найкраще.  Він      обертається           навколо

(своєї осі), тільки значно          (повільніше),

ніж Земля, та навколо   (Землі).        Місяць          завжди

повернений до Землі    (одним         боком).

VII.     ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Д Прийом «П'ять речень»

Учні п’ятьма реченнями висловлюють головну інформацію уроку.

1)        Місяць є природним супутником Землі, який спричиняє припливи й відливи, впливає на живі організми.

2)        Вирізняють чотири фази Місяця, які виникають унаслідок різного освітлення Місяця Сонцем.

3)        Люди зрідка спостерігають місячне затемнення, коли Місяць потрапляє у тінь Землі, та сонячне затемнення, коли Місяць частково чи повністю закриває від нас сонячний диск.

4)        Місяць — найкраще вивчене людиною космічне тіло.

5)        На Місяці відсутні вода, атмосфера, життя.

Гра Складання павучка.

VIII.    ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

т Опрацювати параграф  підручника: § 26

▼       Скориставшись порадами у підручнику, поспостерігати за усіма фазами Місяця. Дані додати до календаря погоди.

▼       Підготувати повідомлення про припливи і відпливи, у яких місцях на Землі вони найкраще простежуються, про останні дати сонячних та місячних затемнень.